Аби дізнатися якомога більше про бейсбол, будучи дитиною, Макс Кеплер був вимушений не спати до пізньої ночі. Тоді, у Берліні цей вид спорту був не дуже поширеним, тож майбутньому гравцеві Вищої бейсбольної ліги (MLB) було дуже складно знайти трансляцію бейсбольної гри.

З дитинства Кеплер був фаном команди “Yankees”. Був у нього і фаворит серед гравців – Дерек Єтер. Для того, щоб побачити, як він грає, родина хлопця мала докласти великих зусиль. Вони підключили канал NASN, який транслював американський спорт, та дозволяли Максу дивитися ігри, які починалися о 2 або 4 годині ранку.

Шлях Кеплера до MLB та команди “Twins” не сильно відрізняється від більшості його колег. Кеплер в “Twins” правий філдер, який має OPS .821 та 15 хоум ранів і являється одним з найуспішніших новачків у спорті. Кеплер  – яскравий представник бейсбольного ринку молодих талантів.

В історії MLB було 44 гравці німецького походження, перший з яких потрапив туди у 1871 році. Багато з них народилися закордоном, тому що їхні батьки були при виконанні службових обов’язків у збройних силах США, і, зрештою, ці бейсболісти повернулися до Сполучених Штатів, щоб грати там в бейсбол.

Кеплер народився та виріс в Німеччині, його батьки – танцівники балету (мати американка, тато поляк), які зустрілися в Берліні та вирішили там залишитися і створити сім’ю. В юності він навряд чи думав, що матиме таку бейсбольну славу, але на той час Кеплеру було 16 і він став одним з найбільш перспективних гравців MLB, підписавши контракт на 775,000 доларів у 2009 році. На той час це була найбільша сума, що коли-небудь отримували бейсболісти європейського походження.

Американський бейсбол все частіше звертається до Європи в пошуку гравців. Білл Бавазі, керівник скаутського бюро MLB, зазначив, що треба шукати гравців саме в Європі, тому що там великі можливості розвитку.

Оскільки ціна на бейсболістів-аматорів продовжує зростати в Латинській Америці, на Кубі, а також в Кореї, Європа може стати наступною країною, куди все частіше зазиратимуть американські скаути.

Кеплер не задумувався так серйозно про бейсбол майже до підліткового віку. Він грав за команду «Hertha BSC», місцевий футбольний клуб, а бейсбол був для нього хобі. Макс почав грати в сім років, двічі на тиждень, але мав не дуже гарні успіхи.

«Насправді, це не так доступно для людей, які хочуть, щоб їхні діти займалися спортом», –  сказав Террі Райан, колишній менеджер «Twins». «Вам потрібно докласти великих зусиль для того, щоб знайти дійсно якісний бейсбол.

Друзі Макса грали в футбол. Гравець розповів, що його друзі розкритикували його після того, як він сказав, що хоче грати у бейсбол, коли виросте. Його батько також хотів, щоб хлопець грав у футбол.

Без особливої підтримки цього спорту у Берліні, ліги, у яких грав Кеплер, намагалися  відродити культуру бейсболу серед молоді. Вони хотіли зробити бейсбольні матчі настільки схожими до матчів США, наскільки це можливо, від їжі до фанів. В той час як на футбольних іграх на трибунах продавали різні види сосисок, на іграх бейсбольних – гамбургери та хот-доги.

«Вони намагалися американізувати все і зробити атмосферу як в Америці, хоча це було не так», – сказав Террі Райан. «Усі, хто знаходився на полі та трибунах, кричали бейсбольні терміни з сильним німецьким акцентом. Це було весело і створювало хорошу атмосферу, тому що це було мрією кожного на полі – бути, як на бейсбольному матчі Америки».

Там також не було великої конкуренції. Після того, як Кеплер присвятив себе спорту, він щосили намагався знайти нові випробування для себе. У віці 13 років він почав грати в чоловічих лігах з іншими гравцями, яким було від 20 років або старше. У 15 років він переїхав до школи-пансіону в Баварії, щоб представити себе скаутам, а потім підписав контракт з «Twins».

Успіх Кеплера в цьому році може вплинути на те, що команди почнуть розглядати Європу як альтернативу для своєї ігрової кар’єри. Кеплер може стати прикладом для наступного покоління Німеччини і континентальних талантів та організацій в надії придбати їх. Або ж він може залишатися виключенням.

Райан сказав, що Європа нагадує йому Австралію кілька десятиліть тому, коли вона почала експортувати гравців, таких як Дейв Нільссон та Грем Ллойд. Ці двоє залишаються золотим стандартом австралійського бейсболу.

«Я знаю, що бейсбол розвивається з кожним роком в Європі», – сказав Райан. «Я підозрюю, що з увагою, яку отримує цей спорт в Німеччині, більш за все зростатиме інтерес і до місцевих талантів».