Дейв Бернс з Vernon’s та його підопічні Attnang Athletics вийшли до Euro baseball qualifier
Дейв Бернс та Attnang Athletics завоювали собі місце в 2017 European Cup Qualifier.
Бернс, граючий тренер команди, що входить до Бейсбольної Ліги Австрії. Саме йому Athletics завдячують своєю перемогою над Wr. Neustadt Divings Ducks (10-4) в шостій грі фінальної серії матчів, що пройшли не так давно в місті Атнанг.
«Я підняв Кубок та поцілував його. Це викликало надзвичайне здивування моїх колег з Австрії та Америки. Їх реакція була дійсно кумедною», – говорить сам Бернс.
«Тоді я розповів їм про давню традицію Stanley Cup. Для них це було дивно, вони так і не зрозуміли для чого я це зробив».
Крім того, тренера нагородили Золотою рукавицею за першу базу за його чудову роботу в захисті протягом регулярного сезону.
«Своїм успіхом на плей-офф я завдячую Кену Ліфке. Цього літа протягом перерви перед плей-офф, він запросив мене потренуватися з його хлопцями з U18. Це були чудові канікули», – каже Бернс. «Марк Батчелор також зробив багато для мене. Він дозволив мені використовувати новий закритий бейсбольний майданчик на стадіоні Marshall Field. Цей чудовий об’єкт був чудовою допомогою».
Це вже третій титул австрійської команди на чолі з Бернсом.
Щоб вийти до фіналу, команді було достатньо набрати три очка, яких їм не вистачало.
«Я пишаюся тим, що навіть в свої 42 можу брати участь в бейсбольних змаганнях. Мало хто може похизуватися такими успіхами в моєму віці», – гордо заявив Дейв.
«Я дуже щасливий, що моя робота в Австрії дозволяє мені не тільки тренувати команду, але й грати пліч-о-пліч з нею. Завдяки цьому, я відчуваю себе набагато молодшим. Я не знаю що чекає на мене в наступному році. Я просто збираюся насолоджуватися цьогорічним чемпіонатом разом зі своєю командою».
Пан Бернс завжди каже: «З кожним роком для мене все важче й важче тримати себе в потрібній формі. Але колись давно мій мудрий старший брат сказав мені, що я мушу грати до останнього. На скільки вистачить моїх сил. Вже довгі роки ці слова дають мені поштовх рухатися вперед. Це одна з найголовніших причин чому я граю до цих пір».