Коли починаєш знайомити європейського читача с бейсболом, то виникає безліч питань. Найпоширеніші серед них це «навіщо нам ця американська гра ?», «ходять якісь товсті дядьки, махають битами, як може ця нудьга когось зацікавити?» і т. д і т. п. Але якщо глибше зануритися в бейсбол, починаєш розуміти тактичні хитрощі, які змінюються після кожної подачі пітчера, починаєш розуміти, чому у США бейсбол, якщо не найпопулярніший вид спорту, то принаймні, другий після американського футболу, та чому Європа так активно долучається до бейсболу за останні роки. Почнемо ми з найсильнішої ліги сьогодення – MLB.

MLB

Major League Baseball складається з двох практично незалежних ліг – це Американська Ліга та Національна Ліга. Кожна з них в свою чергу ділиться на Східний, Центральний та Західний Дивізіони. Очевидна відмінність між цими лігами – Національна ліга дотримується споконвічних традицій бейсболу, де пітчер відбиває подачі на рівні з іншими гравцями. У 1973 році Американська ліга для більшого видовища замість пітчера у лінійці беттера випускає назначеного хіттера, завдання якого відбивати подачі не виходячи на поле. Своєрідність полягає в тому, що пітчер подає м’яч, а відбиває він, зазвичай, слабо. Тому матчі Американської ліги набагато видовищні для пересічного вболівальника. Втім Національна ліга спрямована на тактичну гру. У 1997 році, аби підвищити інтерес вболівальників до гри було прийнято нове правило про так звані «Interleague play» і відтепер кожна команда серед 162 матчів у регулярному сезоні повинна провести 15-18 матчів проти команд з іншої ліги. Така різниця у кількості матчів пов’язана з тим, що в лігах нерівна кількість команд – у АЛ їх 14, а в НЛ – 16.

Після закінчення регулярного сезону починається плей-офф. У плей-офф виходять 4 команди з кожної ліги – 3 переможця дивізіонів та команда, яка отримує Wild Card, тобто здобула більшу кількість перемог ніж інші, але це є виключенням для переможців дивізіону. Плей-офф також проходить в межах ліг. Перша гра плей-офф називається Дивізійними Серіями, де гра триває поки не буде визначено 3 переможців. Переможці беруть участь у Чемпіонській серії ігор, яка визначає 4 переможці, в результаті чого визначають переможців ліг. Вершиною бейсбольного сезону  є Серія Всесвітніх ігор, де визначають світових чемпіонів (трохи пишномовна заява, але насправді навряд чи будь-яка інша команда може скласти конкуренцію команді MLB). Правила за якими грають у «Interleague play» та у Серії всесвітніх ігор визначаються дуже просто – на чиєму стадіоні проходить гра, за тими правилами і грають.

Структура нижчих професійних ліг (Minor leagues) у США практично повністю залежить від команд MLB.У кожній команді MLB існує декілька дочірніх команд. Рівні визначаються у порядку убування – клас ААА, клас АА, клас А (поділяються на клас A-Advanced, власне клас А та Short-Season A, де грають скорочений сезон), R (rookie – новачки, ділиться на клас Rookie-Advanced та власне на сам Rookie). Також існують Незалежні ліги, команди яких ніяк не пов’язані з командами MLB, ще існують Внесезонні ліги, де ігри проходять незалежно від сезону MLB. Такі ліги найчастіше використовуються клубами MLB для практики молодих талантів, які протягом сезону не мали змоги відіграти певну кількість матчів через травми або з будь-яких інших причин. Драфт у MLB досить суттєво відрізняється від драфтів в інших американських лігах. Тому система підготовки бейсбольного гравця істотно відрізняється від підготовки до інших видів спорту і займає досить багато часу. Відповідно, багато гравців опиняються на нижніх іграх драфта, а виборці з перших ігор можуть навіть жодного разу не зіграти за команду вищої ліги. Також існують інші відмінності – драфт-піки у бейсболі не змінні, якщо у гарного гравця закінчився контракт з певною командою, то команда, яка підписала з ним нову угоду повинна віддати 1-2 драфт-піка його старій команді. У драфті не повинно бути гравців з інших країн. Угоди з гравцями укладаються в індивідуальному порядку, в той час, як іноземний гравець викупається за гроші з клубу іншої країни. І насамперед існує окремий досить складний для розуміння драфт за 5-тим правилом, який існує для того, щоб хоч трохи зрівняти кількість сильних молодих гравців серед організацій. Ті, у кого їх мало, забирають у тих в кого гравців багато. Так би мовити, комунізм в дії.

Ми коротко розглянули організацію бейсбольного процесу у США та Канаді. В наших наступних статтях дізнавайтеся про бейсбол в інших країнах.